це власне поідеї має бути сторінка в якій має бути написана моя біографія.. дати.. та інакше.. але це не цікаво.. життя не скаладається лише з цього :) воно таке яким ми його робимо :).. Я вирішив написати тут те про що я думаю.. та те що я маю чи то в душі чи то у серці :) Поки що тут я написав тілки дві речі.. це сатира на моє життя та вірш. Одним словом читайте, дивіться..

• "Позолочена молодь"
• "Розмова через вікно"

---

Наткнувся я на новий номер газети "Молодий буковинець" і на першій полосі зустрів досить цікаву статтю ""Золота молодь" ні в чому собі не відмовляє". Під її впливом вирішив написати свою.

---

  Життя Вови, студента факультету компютерних наук ЧНУ надзвичано бурхливе.
  Найбільше мені подобається з друзями відпочивати у "генделиках" або тусуватись на лавочках на "тралці"(Театральна площа) або ще десь бродити.Друзів в мене дуже багато, тому що вечора ми стараємось кудись піти. 15% мого часу займають розваги.
  Гроші на відпочинок мені дають батьки.За день я витрачаю від 2х до 3х гривень.А коли є якісь супер плани, то, щоб розважатися, 30 гривень - "цілком вистачає" (що маємо те маємо)
  Зазвичай вечір починається довгим чеканням тролейбуса на зупинці та бурхливе перевезення. Потім ми з друзями йдемо в самий дешевий магазин і скидуємось на літрове пиво, а якщо хтось при грошах то всі інші дістають, позичають гроші щоб піти на якусь дискотеку. Раніше ходили в "супер-клЮб" Експрес, досить часто, а зараз рідко, але вже в «Астарту» чи «Реактор». Я не люблю одноманітне життя, тому ходжу на дискотеку тільки інколи. Був якось на дискотеці в будинку текстильщиків, але там мені не сподобалось бо там не те середовище, до якого я звик..
  Найяскравіші моменти відпочинку були вночі, коли я спав і дивився чудові та прекрасні сни, там люди хороші і поводять себе по іншому.   Одягаю чудові дешеві нефірмові речі або фірмові но б/у. Раніше купував речі на Калинці але зараз старший брат ходить зі мною в класний магазин дешевого одягу. Куртка з Європи, наприклад, коштує у середньому до 100 грн. Раз на два чи три місяці я купую щось нове бо в старому вже стидно ходити, і чекаю наступного разу щоб купити ще щось нове..
  Дуже багато грошей йде на проїзд у міському транспорті. На проїзд в день я витрачаю гривню а інколи навіть три.
  У майбутньому Вова хоче мати машину.. любу машину.. головне щоб машина.. і жити.. жити як людина.. можна було б у Києві На життя я хочу заробляти сам, цілком себе забезпечувати, щоб бути.. щоб мати, вірніше, за що поїсти нормально на перервах між парами..

---

Недавно у мене була така ситуація що я зрозумів що на світі є людина яка мені потрібна так як ще ніколи до цього.. При цьому як це завжди буває все виходить не так як ми цього хочемо :).. Одним словом якось ввечері.. чи навіт вночі я з подругою написав вірш.. вірніше умовно я.. адже вірші писати не моє.. але в вірші всі мої переживання та душевний стан :) читайте наздоров'я...

---

життя молоде потрохи старіє
моє серце знову через неї мліє
знову б'ється тай пререживає
його ніхто не цілує і не втішає

нарешті зі мною вона заговорила
розповідає про те що сьогодні робила...
і ніби вона того і не знає
і наче ні крапельки не помічає...
руйнує серце, топтає словами...
а я про неї мрію ночами...

я дістав її фотку, сижу і любуюсь
і спочатку я сам собі дивуюсь..
що мене в ній так причарувало?..
придивляюсь і бачу любові начало...

я дивлюсь на неї уже не просто очима
ті риси її для інших навіть не зримі
а я бачу все я дивлюсь душею
серце болить, я захоплююсь нею!

швидшає пульс і я хвилююсь знову
згадую ще раз нашу розмову...
дивлюся на фото-в її очі поринаю
вони дивляться кудись..а мене згадає?

я пам'ятаю -як ті очі дивились на мене
наші погляди зустрілись і те світло зелене
її очей причарувало,а ті блиcкучі губи?
цілував би їх вічно..але чи так воно буде?

губи, які до моїх так і не притулились
хочу, щоб її поцілунки мені хоч наслись
волосся, по якому хочеться провести рукою
погладити його, і бути з тобою

дивлюсь на фото -твій носик магічний
з ним я мав зустрітись і час був би вічний
під час нашого затяжного поцілунку
і ці слова наводять на думку

що хоч у сні її образ побачу- обійму
ніжно та міцно до себе прижму.
щоб бились однаково наші серця .. ..
і були ми в одному ритмі життя
.. де є тільки я і вона..
.. де є тільки я і вона....

ми б розуміли одне одного без слів..
погляд б спрямовував хід думок і відчуттів
.. погляд який говорить краще за слова..
те що дозволяє спілкуватись,коли слів нема

поруч лиш сни, почуття і мрії..
можлива реальність чи марні надії?..
дихання твоє хочу чути завжди
носами доторкнутись і злитись, не йди...

ти посміхаєшся, чудова усмішка!!!..
округла стала одна і друга щока
доторкнутись б ними на вушко шептати..
приємні слова яких не можу сказати

слухати б подих.. читати б думки..
голос приємний.. душа лети!
у довільному напрямку, думки лиш одні..
подібні та єдині..любов живи!

думки немов безпровідний звязок
дискретний непостійний-художній мазок
незвичайна людина немов картина...
різнокольорова рівненька і особлива..

людина стоїть у чудовій рамі..
рама - образ створений людьми роками..
вони не бачать товстих мазків картни..
не бачать тріщин полотна.. тканини

те що не видно нам усім -вони бачать ..
воно не вказано мазками на картині-а щось значить...
це те що душою бачити вдається...
як я тебе кохаю..а серце розібється...

28.12.05